Телемедицина у сфері ВІЛ-послуг: сучасні можливості для медичних працівників

Матеріал підготовлено в межах інформаційної кампанії з підвищення обізнаності медичних працівників щодо можливостей та практичного застосування телемедицини у сфері ВІЛ-послуг та послуг для ключових груп населення в Україні.

Телемедицина як інструмент розширення доступу до ВІЛ-послуг

Розвиток цифрових технологій та зміни в підходах до організації медичної допомоги сприяли активному впровадженню телемедицини в багатьох країнах світу. Для сфери ВІЛ-послуг телемедицина відкриває додаткові можливості для забезпечення безперервності медичного супроводу, підтримки прихильності до лікування та покращення доступу до медичних послуг для людей, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ), а також представників ключових груп населення (КГН).

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає цифрові медичні рішення та телемедицину як важливі інструменти зміцнення систем охорони здоров’я та підвищення доступності медичної допомоги. Досвід останніх років, зокрема під час пандемії COVID-19 та в умовах гуманітарних криз, підтвердив ефективність дистанційних консультацій як додаткового механізму підтримки пацієнтів із хронічними захворюваннями, включаючи ВІЛ-інфекцію.

Які можливості відкриває телемедицина для ВІЛ-сервісів?

Телемедицина не замінює традиційні форми медичної допомоги, проте може суттєво доповнювати їх на різних етапах надання послуг.

У сфері ВІЛ-послуг дистанційний формат може використовуватися для:

  • попереднього консультування та оцінки потреб пацієнта перед очним візитом або направленням до спеціалізованих послуг;
  • проведення повторних консультацій стабільних пацієнтів;
  • моніторингу прихильності до антиретровірусної терапії (АРТ);
  • консультування щодо доконтактної профілактики ВІЛ (ДКП/PrEP), включаючи оцінку потреб, супровід користувачів ДКП/PrEP та моніторинг прихильності до профілактики;
  • консультування щодо профілактики ВІЛ та інфекцій, що передаються статевим шляхом;
  • психологічної підтримки пацієнтів;
  • консультування щодо супутніх захворювань та станів;
  • маршрутизації пацієнтів до необхідних сервісів;
  • подальшого супроводу пацієнтів після консультацій, включаючи follow-up комунікацію, моніторинг виконання рекомендацій та підтримку безперервності отримання послуг.
  • мультидисциплінарної взаємодії між лікарями різних спеціальностей.

Особливого значення телемедицина набуває для пацієнтів, які проживають у віддалених населених пунктах, часто змінюють місце проживання, мають обмежену мобільність або стикаються зі стигмою та дискримінацією під час звернення за медичною допомогою.

Переваги для медичних працівників

Використання телемедичних інструментів може сприяти підвищенню ефективності роботи медичних працівників та закладів охорони здоров’я.

Серед ключових переваг:

  • підтримка безперервності контакту з пацієнтами;
  • можливість оперативного консультування між очними візитами;
  • зменшення кількості пропущених консультацій;
  • покращення доступності послуг для окремих категорій пацієнтів;
  • можливість залучення мультидисциплінарної команди;
  • оптимізація використання часу та ресурсів медичних працівників.

У багатьох випадках дистанційні консультації дозволяють вирішити питання, які не потребують фізичного огляду або проведення конкретних діагностичних процедур, зберігаючи при цьому якість медичного супроводу.

Телемедицина та робота з ключовими групами населення

Для представників ключових груп населення важливими залишаються питання конфіденційності, безпеки та комфортного доступу до медичних послуг. Телемедичні рішення можуть сприяти подоланню частини бар’єрів, пов’язаних зі стигмою, страхом розкриття статусу або складністю доступу до спеціалізованих послуг.

Водночас успішне використання телемедицини потребує дотримання принципів добровільності, конфіденційності, захисту персональних даних та людиноорієнтованого підходу до надання медичної допомоги.

Обмеження та виклики

Попри численні переваги, телемедицина має певні обмеження. Частина клінічних ситуацій потребує фізичного огляду, лабораторної діагностики або інших медичних втручань, які неможливо забезпечити дистанційно.

Крім того, впровадження телемедичних сервісів потребує:

  • належної цифрової інфраструктури;
  • доступу пацієнтів до інтернету та цифрових пристроїв;
  • підготовки медичних працівників;
  • наявності чітких алгоритмів та стандартів роботи;
  • дотримання вимог щодо захисту персональних даних.

Саме тому найбільш ефективною вважається модель інтегрованого використання очних та дистанційних послуг залежно від клінічної ситуації та потреб пацієнта.

Перспективи розвитку

14 липня 2023 року Кабінет Міністрів (КМ) України схвалив Стратегію розвитку телемедицини в Україні (Розпорядження Кабінету Міністрів України № 625-р від 14 липня 2023 року), в якій зазначено, що “Телемедицина повинна розглядатися як інструмент цілісної системи електронної охорони здоров’я та цифрової трансформації України.

Телемедичні технології мають слугувати ефективними інструментами для забезпечення доступу до медичної допомоги, відновлення здоров’я, реабілітації, профілактики, комунікації, науки та освіти, розширення можливостей отримання медичної допомоги за межами України”.

Як зазначено в Стратегії розвитку телемедицини в Україні, телемедицина має позитивний вплив на здоров’я населення, оскільки дозволяє оптимальним і безпечним способом скористатися перевагами персональних засобів зв’язку, а отже, сприяє раціональному використанню технічних і людських ресурсів у системі охорони здоров’я, створює умови для відповідального ставлення громадян до свого здоров’я.

В Україні телемедицина продовжує розвиватися як один із перспективних напрямків модернізації системи охорони здоров’я. У сфері ВІЛ-послуг телемедичні рішення можуть сприяти розширенню доступу до консультацій, підвищенню безперервності лікування та покращенню взаємодії між пацієнтами та медичними працівниками.

Подальший розвиток телемедицини вимагатиме удосконалення нормативної бази, розвитку цифрових сервісів, обміну практичним досвідом та активного залучення професійної спільноти до формування сучасних моделей надання медичної допомоги.

Незважаючи на всі виклики, телемедицина в Україні продовжує розвиватися, надаючи пацієнтам зручні та інноваційні методи отримання медичної допомоги в цифровому просторі. І з постійним зростанням технологій та підвищеним інтересом з боку пацієнтів вона буде продовжувати розвиватися, надаючи нові можливості для покращення здоров’я людини. 

Джерела

  1. Телемедицина Практичний Посібник З Питань Профілактики Та Допомоги При Віл-Інфекції. https://atac.org.ua/wp-content/uploads/2025/02/4.-telehealth_ukr_final.pdf
  2. Стратегія розбудови телемедицини в Україні. https://moz.gov.ua/uploads/ckeditor/Громадське%20обговорення/2022/11/22_1/Стратегія_оновлено.pdf
  3. World Health Organization. Global Strategy on Digital Health 2020–2025. https://www.who.int/docs/default-source/documents/gs4dhdaa2a9f352b0445bafbc79ca799dce4d.pdf
  4. World Health Organization. Recommendations on Digital Interventions for Health System Strengthening. https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/c3c53f30-23cc-48d0-a3b5-c05ddd7f5349/content
  5. Bridging the gap: telemedicine as a solution for HIV care inequities in rural and vulnerable communities. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12261626/ 
Прокрутка до верху